Лабіринтові риби

Лабіринтові риби

Таку назву лабіринтовим рибкам дав додатковий орган дихання, що з'явився в наслідок пристосування до існування в каламутній воді, - лабіринтовий апарат. Розташований він на зябровій порожнині з боку потилиці і являє собою систему складок, крізь які проходять кровоносні капіляри. Живуть лабіринтові рибки в маленьких, запущених, мутних річках Азії, у зрошувальних каналах і навіть у брудній, практично позбавленій кисню воді, яка покриває рисові поля. Вони вже не можуть без атмосферного повітря й часто спливають на поверхню, щоб отримати нову порцію повітря, яке відразу надходить до лабіринтового органу.

Лабіринтові рибки належать до ікрометальних. Вони привабливі для акваріумістів поєднанням гарного зовнішнього вигляду й невибагливістю до умов утримання. До того ж, багато з них можна заселяти в домашній акваріум разом із живонароджувальними рибками.

Найпоширеніші представники підряду лабіринтових риб - ляліуси, півники, гурамі, макроподи.

Фото цих та інших видів риб можна побачити на нашому сайті.

Гурамі плямистий

Лабіринтова рибка, привезена з півострова Індостан, має сріблясто-сіре забарвлення на бузковому тлі, а привезена з острова Суматра - світло-сіра на блакитному тлі. У себе вдома гурамі досягає пристойних розмірів і часто опиняється в тарілках місцевих жителів.

Гурамі плямистий має миролюбний характер, невибагливий і плідний. Щоби пробудити інстинкт розмноження, досить підігріти воду до +27°С: самець відразу почне будувати біля задньої стінки акваріума плоске гніздо з повітряних бульбашок. Гніздо він будує самостійно, самка тільки спостерігає, плаваючи поруч. Десь за тиждень до нересту належить годувати риб виключно живим кормом.

Відрізнити самця від самки можна за більш довгим і загостреним верхнім плавником. Тільки-но він почав будівництво, а у самки погладшало черевце, пару потрібно пересадити в окремий акваріум, ємністю від 20 до 40 літрів.

Щоби бульбашки повітря не спливали на поверхню, потрібно посадити в акваріумі трохи річчії. Бажано на два дні (поки будується гніздо) відгородити самця від самки склом, адже він, захопившись роботою, може нападати навіть на неї. Тільки-но робота закінчується, самка підпливає до гнізда і відразу метає ікру, після чого догляд за нею, а в подальшому й за мальками, бере на себе самець. Цікаво спостерігати, як він дбайливо носиться з ікринками, влаштовує їх зручніше. Через добу після ікрометання з'являються личинки, схожі на крихітних пуголовків. Піна, що оточує гніздо, не дає малюкам розпливатися по всьому акваріуму. Годувати мальків перші п'ять-шість днів потрібно інфузоріями, маленькими порціями, але часто, а потім можна переходити й на просіяний зоопланктон. Коли мальки почнуть самостійно впевнено плавати, потрібно терміново прибрати з цього акваріума самця, тому що він може поїдати вже дорослих дітей. Ростуть мальки швидко і вже в шість-сім місяців можуть самі продовжувати рід.

Єдине, що слід враховувати, заселяючи в акваріум гурамі, це його висота (він не повинен бути дуже високим) і кількість рослинності (не має бути густих заростей).

Дотримання всіх умов сприяє подовженню життя лабіринтових риб від восьми до десяти років.

До речі, гурамі не тільки прикрашають акваріум і тішать око, а і приносять його мешканцям реальну користь, знищуючи такого ворога, як гідру.

Гурамі перловий

Вид лабіринтових риб, назву отримав завдяки білим цятками, що нагадують перлинки, розкиданим абсолютно по всьому тілу сріблясто-фіолетової рибки. Така незвичайна зовнішність виділяє її серед інших мешканців акваріума, робить оригінальною. Вважається, що дуже важко отримати потомство від вибагливого перлового гурамі.

Насправді це цілком реально при дотриманні деяких правил:

1. Висота акваріума не повинна перевищувати 40-50 см, а рівень води - 30-35 см
2. Годувати гурамі перлового краще живим кормом, ніж сухим
3. В акваріумі має бути якомога менше деталей, що стикаються з водою і предметів із металу
4. Температура води від +27°С до +30°С і рН = 7
5. Вибирати для нересту найбільших, красивих риб не молодше восьми місяців
6. За тиждень до нересту тримати самців і самок в окремих акваріумах і годувати тільки живим кормом
7. Головна проблема полягає в підвищеній лякливості перлового гурамі, який лякається найменшого шуму, різкого руху і припиняє будувати гніздо. Тому акваріум, у якому буде нерестовище, потрібно встановлювати в найспокійнішому місці і прикривати зеленою тканиною або папером той бік, з якого ходять люди
8. Для будівництва гнізда в нерестовище треба кинути трішки річчії
9. Годувати лабіринтових риб у нерестовище потрібно через два дні після поселення маленькими порціями живого корму (крім циклопів і дафнії)
10. Не варто використовувати для акваріума з нерестилищем дистильовану воду: це призведе до викривлення хребців у мальків
11. Воду під час нересту або не продувати, або накривати акваріум зверху склом таким чином, щоби до нього проходило повітря, а пил на поверхню води не потрапляв

Трапляється іноді, що ні самець, ні самка не стежать за ікринками, і вони пускаються у вільне плавання по акваріуму. Таких батьків потрібно відразу відселити і стежити за потомством самостійно. Передусім потрібно включити слабку аерацію. Два-три дні личинки будуть харчуватися завдяки жовточним мішечкам, з якими вони з'являються на світ, а потім тиждень їх потрібно годувати просіяним зоопланктоном і інфузоріями.

Ляліуси

Ще один вид лабіринтових рибок. У природних умовах живуть у дрібних водоймах Індії. Вони люблять збиратися зграйками у відкритих місцях водойми і віддаватися млості під променями сонця. Цю звичку варто враховувати під час облаштування акваріума й намагатися надто не засаджувати його рослинами, щоби могло вільно проникати сонячне світло. Взимку вони потребують додаткового штучного освітлення. Харчуються ляліуси рослинним кормом і живим (енхітреямі, трубочником, дафніями, мотилем, циклопами), також зчищають зелені нальоти з рослин і скла акваріума. Температура води оптимальна для їхнього утримання - +23°С.

Ляліуси доброзичливі й добре уживаються з іншими лабіринтовими рибами. Живуть вони лише близько двох років, зате їх неважко розводити, дотримуючись певні умови:

• тепліша вода, ніж для утримання (+26°С) з рН=7
• акваріум ємністю від десяти до п'ятнадцяти літрів, без піску
• горщик із рослиною на дні акваріума, за ним самка зможе ховатися від агресивного самця
• трохи річчії в нерестовищі, її самець разом із повітряними бульбашками використовує як будівельний матеріал для гнізда, схожий на капелюшок гриба 4 см у висоту і 5 см у довжину
• самку відселяти від самця відразу після метання ікри, що триває близько п'яти годин. Самець самостійно доглядає за мальками доти, поки вони навчаться плавати. Гніздо поступово саме розповзається
• для повноцінного росту й розвитку малюків потрібно багато світла, сонячного або штучного

На фото видно, як виглядають ці рибки.

Півник

Ці лабіринтові риби-забіяки є уродженцями водойм Індонезії й Малайського півострова. Їх бійцівські схильності помітили ще тубільці й часто влаштовували риб'ячі бої, попередньо готуючи їх до змагань. Подібна забава популярна й у наші дні.

Бойовим характером відрізняються, звісно ж, самці. Ще вони мають більш яскраві, схожі на вуаль, плавники, на відміну від самок. Плавник робиться тим яскравіше, чим зліше його власник.

Але треба сказати, що б'ються між собою самці якраз не тоді, коли живуть великою зграйкою, а коли їх розлучають із самками перед нерестом. І під час облаштування гнізда, вони ганяють усіх лабіринтових риб, що пропливають повз.

На жаль, будівництво гнізда не завжди закінчується ікрометанням. Щоби такого не сталося, самців потрібно обирати не за вроду, а за розміром (міцних, великих) і за віком (до року, в ідеалі семи-дев'ятимісячних).

Акваріум для нересту лабіринтових риб можна брати маленький, ємністю 10 літрів, а ось вода повинна бути підігріта до +27°-28°С, і це при тому, що утримувати півників можна у воді, температура якої не перевищує +22°-23°С. Також в акваріум треба покласти пучок річчії, яка буде потрібна для будівництва гнізда.

Самця й самку відсаджують у нерестовище й годують живим кормом. Якщо самець дуже агресивний, його відокремлюють від самки склом. Коли будівництво гнізда закінчується, скло забирається, і пара починає метати ікру протягом декількох годин. Ікра не спливає, йде на дно, і самець змушений сам, іноді й за допомогою самки, підхоплювати ікринки ротом і класти в підготовлене гніздо. Потім самку потрібно відсадити, а самця залишити стежити за потомством. Він піклується про них, вміло повертає на місце личинки, які випали з гнізда.

Відселяти самця потрібно відразу після того, як мальки самі попливуть. Для малюків потрібно увімкнути слабку аерацію, забезпечити доступ до повітря і стежити, щоби на поверхні води не з'являлася плівка з пилу, краще накрити акваріум склом.

Живуть півники, у середньому, до трьох років. Забарвлення їх залежить від забарвлення лабіринтових риб, які схрещуються. Тому, якщо на нерест відбирати рибок різних відтінків, можна отримати суміш кольорів, а якщо схрещувати однотонних, то й потомство вийде однотонним.

Півники воліють невисокі акваріуми, до півметра, а для розведення й того нижче - до 20 см. Їдять вони добре як сухий, так і живий корм для риб, особливо стануть у пригоді ці лабіринтові риби, якщо в акваріумі завелося багато равликів, вони швидко допоможуть із ними впоратися.

Макроподи

На батьківщині (в Китаї, В'єтнамі) у брудних канавах і на рисових полях їм допомагає вижити лабіринтовий апарат. Ці лабіринтові риби мають луску зеленуватого кольору і брудно-помаранчеві поперечні смужки по тілу. Самця легко відрізнити за більш довгими плавниками, анальним і спинним, і по хвостовому плавнику, кінці якого переходять у тонкі мотузочки. Віддає перевагу температурі води +23°-25°С, хоча в природних умовах виживають і при +10°-12°С.

Кажуть, що макроподи - не дуже миролюбні, але це тільки частково. Агресивними можуть ставати тільки самці в період облаштування гнізда, вони б'ють інших лабіринтових риб, відганяють їх. А якщо макроподи з мальків росли разом з іншими видами рибок, то не варто очікувати навіть таких короткочасних конфліктів.

Гніздо самець споруджує з повітряних бульбашок. Коли «будинок» готовий, він зазиває туди самку, своїм тілом притискає її і видавлює ікру. В одному потомстві може виявитися до 800 мальків, тому розводити макроподів дуже просто. Маленькі кремові ікринки відразу ж спливають до повітряних бульбашок, заготовлених турботливим батьком, який підштовхує до гнізда кожну ікринку, що впала на дно.

Після ікрометання самку потрібно терміново виселити з нерестовища, інакше самець буде її постійно бити.

Для розведення таких видів лабіринтових риб, як макроподів, можна використовувати навіть водопровідну, але відстояну воду й невеликий акваріум (до 10 літрів). Рослин має бути достатньо, щоби вони послужили укриттям для самки (наприклад, річчія, елодея, валіснерія), але не надто багато, щоби вони не перекрили доступ повітря.

З фото цієї та інших видів рибок можна ознайомитися на нашому сайті.