Корат

Корат: порода, що приносить удачу

• Опис породи
• Як вибрати кошеня
• Характер
• Особливості догляду
• Харчування
• Здоров'я
• В'язка

Про породу котів корат є багато легенд і повір'їв, їхня історія пов'язана з безліччю традицій і забобонів. У Таїланді їх навіть дарують на весілля молодятам як символ щасливого шлюбу, також вважається, що вони символізують багатство, гарний урожай і, навіть, дощові хмари. Що таїть у собі ця чарівна порода й що потрібно знати про неї, перш ніж завести такого улюбленця?

Опис породи

Батьківщиною кората є Таїланд, там його ще називають Сі-Сават. Перші згадки щодо представників цієї породи датуються 14 століттям, у Європі вони з'явилися приблизно в 19 столітті, але називали їх блакитними сіамськими - стара назва їхньої батьківщини тоді була Сіам. Однак стандартам звичної сіамської кішки корат як тоді, так і зараз зовсім не відповідає. Фелінологи намагалися знайти спільні риси цієї породи із російською блакитною, але також даремно - корати трохи більші, не мають такої щільної шерсті з підшерстям, як у російської блакитної, і дуже відрізняються головою у формі сердечка.

На початку 20 століття корат майже повністю втратив свою популярність.

Популяція коратів за межами батьківщини почала відновлюватися в 1959 році в Сполучених Штатах - кошенят подарували одній американці, після котів все частіше почали вивозити за межі Таїланду.

Стандарт породи корат передбачає такі вимоги:

• голова та морда мають форму, що нагадує сердечко, морда широка з великим чолом, міцними щелепами
• високо поставлені закруглені вуха
• тіло невелике, але мускулисте, широкі груди, великий простір між передніми лапами
• великі очі круглої форми. Колір очей може бути зеленим або бурштиновим, народжуються малюки, як і в багатьох інших порід, блакитноокими, повністю набуваючи відповідний стандарту колір до 2 років
• ніс у профіль нагадує левиний, з кривою спадною
• передні лапи коротші за задні, форма - овальна
• щільний хвіст, на кінчику має закруглення, довжина хвоста середня
• шерсть не має підшерстя, гладенька, сріблясто-блакитного відтінку. У коренів волоски мають більш світлий відтінок, серединка волоска - темніша, а кінчик - сріблястий. Колір подушечок лап і мочки носа повинен відповідати забарвленню або мати легкий рожевий відтінок. У малюків на шерстці можуть бути плями, що зникнуть із віком.

Зазвичай, вага дорослої тварини становить десь 4 кілограми, дорослі та великі коти не важать більше ніж 5 кг.

Як вибрати кошеня

Сьогодні в нашій країні, на жаль, немає розплідників, що офіційно займаються розведенням породи корат. Тому, якщо вам дуже сподобалася ця порода, найімовірніше, доведеться покинути кордони країни, щоби підібрати собі домашнього улюбленця. Не слід випробовувати долю й замовляти тварину, дивлячись на одне лише фото, і тим паче купувати кората з рук, тобто, не в розпліднику. Перш ніж зробити остаточний вибір, ви неодмінно повинні подивитися на батьків кошенят, перевірити, у яких умовах вони живуть, переконатися, що вони здорові, активні, нормально харчуються.

Характер

Корат має неймовірно добрий характер, гострий розум, до того ж, це дуже енергійна тварина, яка найчастіше рухається. Якщо ви стали господарем кората, у вашому домі можуть бути інші коти, але цей улюбленець буде до останнього добиватися привілейованого становища у вашій родині, розраховуючи на більшу увагу й любов. До лотка їх привчити не складно, важливо - розпочати навчання в дитинстві. До дітей такі улюбленці ставляться спокійно, без агресії, однак занадто часті обійми й активні ігри малюків довго не терпітимуть. Корат є досить балакучою породою - вони можуть нявкати, муркотіти, майже рикати, якщо їх щось не влаштовує.

Особливості догляду

Корат не вимагає ніякого особливого догляду, що відрізняється від догляду за іншими породами. Потрібно іноді вичісувати його шерсть, очищати очі, вуха та зуби, регулярно проводити обробку від бліх і глистів, а також відвідувати з котом ветеринара.

Здоров'я

Взагалі, корат є досить здоровою породою, тому що практично не піддавався селекційним дослідам. Але є деякі захворювання, до яких ці красені схильні, серед них гангліозидоз, тобто, гальмування фізичного розвитку в дитинстві й ателостеогенез або порушення процесу формування кісткових тканин. Також деякі кішки мають схильність до алергій і простуд.

Харчування

Думки фахівців щодо того, чим годувати коратів, поділяються так: хтось вважає, що в раціоні улюбленця мають бути виключно натуральні продукти, а хтось упевнений, що для тварини не знайти кращого харчування, ніж готовий корм. Якщо ви вирішили зупинитися на першому варіанті, 60% раціону має становити якісне м'ясо, решта - каші, овочі, кисломолочні продукти. Зверніть увагу, що у жодному разі не можна годувати кората тією ж їжею, яку ви готуєте собі - у його їжі не повинно бути солі, спецій і зайвого жиру. Також не слід захоплюватися рибою - вона провокує захворювання сечостатевої системи в котів будь-якої породи. Якщо ви зупинилися на натуральних продуктах, обов'язково проконсультуйтеся з ветеринаром щодо вітамінів - імовірніше, їх знадобиться включити в раціон улюбленця. Готові корми вже містять усі необхідні для нормальної життєдіяльності тварини речовини, проте вибір потрібно зупинити тільки на продукції не нижче класу преміум.

В'язка

В'язка представників породи корат ускладнюється пошуком гідних кота або кішки, адже, як було згадано вище, спеціалізованих розплідників у нашій країні поки що немає. Однак слід знати, що самка повністю готова до продовження роду у віці не раніше 4 років. Більш рання в'язка може погано закінчитися як для малюків, так і для самої мами.